ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ В СКЛАДІ ПРЕМЕДИКАЦІЇ ДІТЯМ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ УТРУЧАННЯХ В ОФТАЛЬМОЛОГІЇ З МЕТОЮ ЗАПОБІГАННЯ ПСИХОМОТОРНОМУ ЗБУДЖЕННЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-9164.22.1-4Ключові слова:
агоністи α2-адренорецепторів, дексмедетомідин, премеди- кація, передопераційна тривога, дитяча офтальмохірургіяАнотація
Вступ. Передопераційна тривога є розповсюдженою проблемою в педіатричній популяції. Поширеність становить 60% пацієнтів, що готуються до оперативного втручання. Нелікована тривога призводить до виникнення ускладнень в інтра- та післяопераційному періодах. Найбільш використовуваними препаратами для лікування тривоги у пацієнтів педіатричного профілю є бензодіазепіни та кетамін. Використання цих препаратів, окрім позитивних ефектів, пов’язане з виникненням побічних реакцій. Тому пошук ідеального премедиканта в дитячій анестезіології продовжується. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження, що включало 30 педіатричних пацієнтів, яким запланована офтальмохірургічна операція. Метою дослідження є встановлення зв’язку між складом премедикації та вираженістю передопераційної тривоги і гемодинамічною стабільністю у пацієнтів перед оперативним утручанням. Результати. Установлено, що використання інтраназального дексмедетомідину пов’язане з більш значним впливом на вираженість переопераційної тривоги та збудження порівняно з внутрішньом’язовим уведенням діазепаму. Використання дексмедетомідину у дітей не призводило до гемодинамічної нестабільності та виникнення важких побічних ефектів.Обговорення та висновки. Інтраназальне введення дексмедетомідину у дітей у складі премедикації перед офтальмохірургічним утручанням дає змогу досягти достатнього рівня седації, попередити виникнення передопераційної тривоги та збудження. При цьому інтраназальне введення препарату не супроводжується гемодинамічною нестабільністю у пацієнтів. Препарат дексмедетомідин може бути рекомендований до застосування для підготовки до оперативного втручання в дитячій офтальмохірургії.
Посилання
Peng K, Wu SR, Ji FH, Li J. Premedication with dexmedetomidine in pediatric patients: a systematic review and meta-analysis. Clinics (Sao Paulo). 2014;69(11):777–786. doi:10.6061/clinics/2014(11)12
Freriksen JJM, van der Zanden TM, Holsappel IGA, Molenbuur B, de Wildt SN. Best Evidence- Based Dosing Recommendations for Dexmedetomidine for Premedication and Procedural Sedation in Pediatrics: Outcome of a Risk-Benefit Analysis By the Dutch Pediatric Formulary. Paediatr Drugs. 2022;24(3):247–257. doi:10.1007/s40272-022-00498-y
Weerink MAS, Struys MMRF, Hannivoort LN, Barends CRM, Absalom AR, Colin P. Clinical Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Dexmedetomidine. Clin Pharmacokinet. 2017;56(8):893–913. doi:10.1007/s40262-017-0507-7
van Hoorn CE, Flint RB, Skowno J, et al. Off-label use of dexmedetomidine in paediatric anaesthesiology: an international survey of 791 (paediatric) anaesthesiologists. Eur J Clin Pharmacol. 2021;77(4):625–635. doi:10.1007/s00228-020-03028-2
Pasin L, Febres D, Testa V, et al. Dexmedetomidine vs midazolam as preanesthetic medication in children: a meta-analysis of randomized controlled trials. Paediatr Anaesth. 2015;25(5):468–476. doi:10.1111/pan.12587
van der Zanden TM, Mooij MG, Vet NJ, et al. Benefit-Risk Assessment of Off-Label Drug Use in Children: The Bravo Framework. Clin Pharmacol Ther. 2021;110(4):952–965. doi:10.1002/cpt.2336