НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ПАЦІЄНТІВ З ІМПЛАНТОВАНИМ LVAD У РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ТА НАДАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-9164.22.1-5Ключові слова:
LVAD, цільова антикоагулянтна терапія (ЦАТ), ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність (ГНН), хронічна хвороба нирок (ХХН)Анотація
Вступ. Захворювання серцево-судинної системи займають провідне місце у структурі захворюваності та смертності населення не лише в Україні, а й у всьому світі, що пов’язано з розвитком серцевої недостатності. Серцевосудинна недостатність різного ступеня, а також кардіо-ренальний синдром призводять до розвитку ниркової недостатності – одного з основних ускладнень у групі кардіохірургічних пацієнтів у світі. Імплантація LVAD (пристрою допомоги лівому шлуночку) як один із результатів еволюції радикального лікування серцевої недостатності, іноді є єдиним варіантом терапії для цієї категорії пацієнтів – у вигляді міст-терапії або цільової терапії. Водночас у пацієнтів з імплантованим LVAD як у ранньому післяопераційному періоді, так і в подальшому, досить часто виникає таке ускладнення як ниркова недостатність, що зумовлена дестабілізацією гемодинаміки, коливаннями параметрів системи гемостазу тощо.Мета дослідження: проаналізувати стан екскреторної системи нирок у 50 пацієнтів з імплантованим LVAD, яким проводилась різна цільова антикоагулянтна терапія, з її корекцією в умовах ускладнень у ранньому післяопераційному періоді на базі Сілезького центру хвороб серця, Польща. Пацієнти були поділені на дві групи для оцінки стану системи коагуляції та її реакції на корекцію: Контрольна група отримувала класичну цільову антикоагулянтну терапію (ЦАТ), яка включала монотерапію гепарином з подальшим переходом на монотерапію варфарином після досягнення цільових значень АЧТЧ та INR у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою.Основна (дослідна) група отримувала альтернативну ЦАТ, до якої, окрім вищевказаної схеми, додавали блокатори рецепторів P2Y12 та інгібітори фактора Ха. Результати дослідження: наведено аналітику кореляції між нирковими ускладненнями у периопераційному періоді в обох групах пацієнтів, кінцевими результатами формування стійкої ниркової недостатності та впливом цих ускладнень на подальше лікування та прогноз стану здоров’я пацієнтів.Висновки: пацієнти контрольної групи, які отримували класичну ЦАТ, мали вищу смертність, пов’язану з нирковою недостатністю, у порівнянні з дослідною групою. Також було встановлено, що більша тривалість операції та виражена інтраопераційна поліурія асоціювались із вищою частотою вперше діагностованої гострої ниркової недостатності в післяопераційному періоді та частішим розвитком хронічних захворювань нирок після завершення періоду спостереження.
Посилання
Wever-Pinzon O., Drakos S.G., Kfoury A.G. et al. Morbidity and mortality in heart transplant candidates supported with mechanical circulatory support: is reappraisal of the current // Circulation. – 2013. – Vol. 127, No. 4. – P. 452–462.
Akhter S.A., Badami A., Murray M. et al. Hospital Readmissions After Continuous-Flow Left Ventricular Assist Device Implantation: Incidence, Causes, and Cost Analysis // Annals of Thoracic Surgery. – 2015. – Vol. 100, No. 3. – P. 884–889.
Slaughter M.S., Pagani F.D., McGee E.C. et al. HeartWare ventricular assist system for bridge to transplant: combined results of the bridge to transplant and continued access protocol trial // Journal of Heart and Lung Transplantation. – 2013. – Vol. 32, No. 7. – P. 675–683.
Roehm B., Vest A.R., Weiner D.E. Left Ventricular Assist Devices, Kidney Disease, and Dialysis // In Practice. – 2018. – Vol. 71, No. 2. – P. 257–266.
Harvey L., Holley C., Roy S.S. та ін. Stroke After Left Ventricular Assist Device Implantation: Outcomes in the Continuous-Flow Era // Annals of Thoracic Surgery. – 2015. – Vol. 100, No. 2. – P. 535–541.
Morgan J.A., Brewer R.J., Nemeh H.W. et al. Stroke while on long-term left ventricular assist device support: incidence, outcome, and predictors // ASAIO Journal. – 2014. – Vol. 60, No. 3. – P. 284–289.
Xia Y., Stern D., Friedmann P., Goldstein D. Preoperative atrial fibrillation may not increase thromboembolic events in left ventricular assist device recipients on midterm follow-up // Journal of Heart and Lung Transplantation. – 2016. – Vol. 35, No. 7. – P. 906–912.
McAlister F.A., Ezekowitz J., Tonelli M. Renal insufficiency and heart failure: prognostic and therapeutic implications from a prospective cohort study // Circulation. – 2004. – Vol. 109. – P. 1004–1009.
Hebert K., Dias A., Delgado M.C. Epidemiology and survival of the five stages of chronic kidney disease in a systolic heart failure population // European Journal of Heart Failure. – 2010. – Vol. 12. – P. 861–865.
Rose E.A., Gelijns A.C., Moskowitz A.J. Long-term use of a left ventricular assist device for end- stage heart failure // New England Journal of Medicine. – 2001. – Vol. 345. – P. 1435–1443.
Tseng C.C., Ramjankhan F.Z., de Jonge N. Advanced strategies for end-stage heart failure: com- bining regenerative approaches with LVAD, a new horizon? // Frontiers in Surgery. – 2015. – Vol. 2. – Article ID: 10.
Englert J.A. (3rd), Davis J.A., Krim S.R. Mechanical circulatory support for the failing heart: continuous-flow left ventricular assist devices // Ochsner Journal. – 2016. – Vol. 16. – P. 263–269.
KDIGO Clinical Practice Guidelines for Acute Kidney Injury [Електронний ресурс]. https://kdigo.org/
Ross D.W., Gerin R. et al. Left Ventricular Assist Devices and the Kidney // Clinical Journal of the American Society of Nephrology. – 2018. – Vol. 13. – P. 348–355.
Roehm B., Vest A.R., Weiner D.E. Left Ventricular Assist Devices, Kidney Disease, and Dialysis // American Journal of Kidney Diseases. – 2017. – Vol. 71, No. 2. – P. 257–266.
