КОАГУЛЯЦІЙНА ВІДПОВІДЬ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ НА ЗАСТОСУВАННЯ НОАК І ЕНОКСАПАРИНУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПРИ КАРОТИДНІЙ ЕНДАРТЕРЕКТОМІЇ

Автор(и)

  • О.О. Тарабрін Міжнародний гуманітарний університет
  • Д.Д. Єрмолаєва Міжнародний гуманітарний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-9164.22.1-9

Ключові слова:

гостре порушення мозкового кровообігу, інсульт, каротидна ендартеректомія, коагуляція, система гемостазу, стеноз сонної артерії, тромбопрофілактика, еноксапарин, ривароксабан

Анотація

Вступ. Ішемічний інсульт є однією з провідних причин інвалідності та смертності у світі, а серед основних етіологічних чинників цієї патології домінує атеросклероз магістральних артерій голови, зокрема внутрішньої сонної артерії [1]. Згідно з даними American Heart Association, до 15% ішемічних інсультів спричинені гемодинамічно значущим стенозом або оклюзією сонних артерій [2]. У зв’язку із цим каротидна ендартеректомія (КЕ) визнана ефективним методом вторинної профілактики ішемічного інсульту, що значно знижує ризик повторних цереброваскулярних подій [3]. Післяопераційний період після КЕ супроводжується гіперактивацією системи коагуляції внаслідок хірургічної травми, змін реології крові та запального каскаду. Таке середовище створює умови для формування тромбозів як у зоні операції, так і в інших судинних басейнах [4]. Саме тому належна тромбопрофілактика є ключовим компонентом післяопераційного ведення хворих. Протягом багатьох років основою антитромботичної терапії у хірургії залишаються низькомолекулярні гепарини (НМГ), серед яких еноксапарин має найширше клінічне застосування. Його механізм дії ґрунтується на пригніченні фактора Ха, що забезпечує швидкий та ефективний антитромботичний ефект [5]. Проте НМГ потребують парентерального введення, що знижує зручність їх використання в амбулаторному сегменті. З іншого боку, новітні оральні антикоагулянти (НОАК), зокрема ривароксабан – селективний інгібітор фактора Ха, демонструють порівняну ефективність і безпечність у профілактиці тромбозів різного ґенезу. Їхні переваги включають фіксоване дозування, відсутність потреби в лабораторному моніторингу та мінімальний ризик взаємодії з їжею чи іншими препаратами [6]. Дані досліджень XAMOS і RECORD підтверджують ефективність ривароксабану в післяопераційній тромбопрофілактиці при ортопедичних утручаннях, що може бути екстрапольовано на пацієнтів після КЕ [7]. У цьому контексті особливої уваги заслуговує використання низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ), яка дає змогу в режимі реального часу оцінити стан коагуляційної системи пацієнта [8]. Мета. Визначити найбільш ефективний підхід до тромбопрофілактики після КЕ шляхом порівняння впливу ривароксабану та еноксапарину на коагуляційну ланку системи гемостазу, використовуючи методику низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. Матеріали та методи. Дане дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі стану системи гемостазу у хворих зі стенозуючим атеросклерозом сонних артерій (АСА), яким було виконано каротидну ендартеректомію. Загалом обстежено 32 особи, серед яких 22 пацієнта становили основну вибірку, а 10 – групу контролю, що складалася з практично здорових добровольців, порівняних за віком та статтю. Пацієнти були розподілені на дві клінічні групи залежно від виду призначеної антикоагулянтної терапії в післяопераційному періоді: група 1 (n = 11) отримувала ривароксабан по 15 мг перорально 2 рази на добу, починаючи з першої післяопераційної доби, курсом сім днів; група 2 (n = 11) – еноксапарин у дозі 0,4 мл (4000 анти-Ха МО) підшкірно два рази на добу такої самої тривалості. Стан системи коагуляції оцінювали методом низькочастотної пʼєзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ), який дає змогу реєструвати комплексну динаміку гемостазу у реальному часі. Вимірювання проводили на 3-тю, 5-ту та 7-му добу після операції з метою відстеження динаміки змін коагуляційного потенціалу під впливом різних антикоагулянтів. Результати. Динаміка ІКД на 3,5 та 7 добу з поділом на групи: Дослідна група 1 – найвищий старт (97,34%), повна нормалізація до 5-ї доби. Дослідна група 2 – стартує з нижчого рівня (77,75%), також нормалізується. Порівняльна група – повільна нормалізація з підвищеними значеннями до 7-ї доби. Динаміка ІКД на 3,5 та 7 добу з поділом на групи: Дослідна група 1: старт з високої гіперагрегації (65,81%), нормалізація до 7-ї доби. Дослідна група 2: початкове помірне підвищення (18,28%), теж нормалізація. Порівняльна група: старт на рівні дослідної групи 2, але на сьому добу показник зростає до 26,46% – гіперкоагуляція зберігається. Висновки. Результати дослідження продемонстрували статистично вірогідну позитивну динаміку показників системи гемостазу у пацієнтів дослідної групи 2, які отримували ривароксабан, що свідчить про більш ефективне відновлення коагуляційного гомеостазу порівняно з пацієнтами порівняльної групи 1, де як тромбопрофілактика застосовувався еноксапарин.

Посилання

Sacco R.L. et al. Stroke incidence and risk factors. Stroke, 2020.

Benjamin E.J. et al. Heart Disease and Stroke Statistics. Circulation, 2021.

Halliday A. et al. 10-year results of the ACST-1 trial. Lancet, 2019.

Poredos P. & Jezovnik M.K. Pathophysiology of venous thrombosis. Int Angiol., 2018.

Fareed J. et al. Clinical use of LMWHs. Clin Appl Thromb Hemost., 2016.

Kubitza D. et al. Safety, pharmacodynamics and pharmacokinetics of rivaroxaban. Thromb Haemost, 2005.

Eriksson B.I. et al. Rivaroxaban in major orthopedic surgery: RECORD program. J Bone Joint Surg Am., 2009.

Tarabrin O.O., Yurieva I.V. Thromboelastography in Modern Anesthesiology. Current Issues in Medicine, 2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-23

Як цитувати

Тарабрін, О., & Єрмолаєва, Д. (2025). КОАГУЛЯЦІЙНА ВІДПОВІДЬ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ НА ЗАСТОСУВАННЯ НОАК І ЕНОКСАПАРИНУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПРИ КАРОТИДНІЙ ЕНДАРТЕРЕКТОМІЇ. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, (1), 71–78. https://doi.org/10.32782/2411-9164.22.1-9