ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ГЕРІАТРИЧНИХ ХВОРИХ ПІСЛЯ УРГЕНТНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

Автор(и)

  • Н.В. Момот
  • С.І. Воротинцев

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-9164.19.1-6

Ключові слова:

геріатричні пацієнти, гостре пошкодження нирок, внутрішньочеревна гіпертензія

Анотація

Гостре пошкодження нирок (ГПН) – поширене ускладнення в абдомінальній ургентній хірургії. Внутрішньочеревна гіпертензія є часто недооціненим фактором ризику, що призводить до порушення кровообігу в черевній порожнині та ГПН. Але значення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) та внутрішньочеревного перфузійного тиску (ВЧПТ), які є критичними для розвитку ГПН у хворих похилого віку після абдомінальної ургентної хірургії ще не визначені остаточно. Мета – оцінити зв’язок між ВЧТ і ВЧПТ та виникненням ГПН у геріатричних хворих після ургентних абдомінальних операцій. Матеріали і методи. У проспективне одноцентрове дослідження включено 66 пацієнтів старших за 60 років, які перенесли оперативне втручання з приводу перитоніту. Щоденно в післяопераційному періоді визначали наявність та стадію ГПН за критеріями KDIGO, вимірювали ВЧТ та ВЧПТ. ВЧТ вимірювали через тиск у сечовому міхурі. ВЧПТ визначали як різницю між середнім артеріальним тиском та ВЧТ у мм рт. ст. Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «STATISTICA for Windows 13» (StatSoftInc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Серед обстежених пацієнтів у 48 розвинулося ГПН (частота 73%). Медіана значень ВЧТ у пацієнтів з ГПН та без ГПН становила 10,4 (7,4; 13,3) мм рт. ст. та 6,7 (4,4; 9,6) мм рт. ст. відповідно (р<0,0001). ВЧПТ у пацієнтів з ГПН відповідно був значно нижчим, ніж у пацієнтів без ГПН: 72 (61,5; 83,7) мм рт. ст. проти 85,6 (74,5; 94,4) мм рт. ст. (р<0,0001). За результатами логістичного регресійного аналізу виявлено зв’язок між високими значеннями ВЧТ та розвитком гострого пошкодження нирок: показник відношення шансів (OR) дорівнював 3,4 за значення критерію χ2=32,4 (р<0,0001). Відношення шансів між зниженням ВЧПТ та розвитком ГПН становило 2,3 за значення критерію χ2=13,4 (р=0,0002). ROC-аналіз показав, що ВЧТ >10,4 мм рт. ст. є пороговим рівнем для розвитку ГПН з чутливістю 46% та специфічністю 90,5% з площею під кривою AUC 0,74 (p<0,001). ВЧПТ <79,12 мм рт. ст. є критичним для розвитку ГПН, з чутливістю 66,4% та специфічністю 70% з площею під кривою AUC 0,68 (p<0,001). Висновки. Високі значення ВЧТ та зниження ВЧПТ пов’язані з виникненням гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії. ВЧТ є менш чутливим, але більш специфічним маркером розвитку ГПН, аніж ВЧПТ.

Посилання

England K., Azzopardi-Muscat N. Demographic trends and public health in Europe. European Journal of Public Health. 2017. Vol. 27, Issue 4. P. 9–13. DOI: doi.org/10.1093/eurpub/ckx159.

Henden Çam P., Baydin A., Yürüker S., Erenler A.K., Şengüldür E. Investigation of Geriatric Patients with Abdominal Pain Admitted to Emergency Department. Curr Gerontol Geriatr Res. 2018: 9109326. DOI: 10.1155/2018/9109326.

Fagbohun C.F., Toy E.C., Baker B. The evaluation of acute abdominal pain in the elderly patient. Primary Care Update for Ob/Gyns. 1999. Vol. 6 , Issue 6. P. 181–185. DOI: doi.org/10.1016/S1068-607X%2899%2900021-9.

de Dombal F.T. Acute Abdominal Pain in the Elderly. Journal of Clinical Gastroenterology. 1994. Vol. 19, Issue 4. P. 331–335.

Alvis B.D., Hughes C.G. Physiology Considerations in Geriatric Patients. Anesthesiology clinics. 2015. Vol. 33, Issue 3. P. 447–456. DOI: doi.org/10.1016/j.anclin.2015.05.003.

Beil M., Flaatten H., Guidet B. et al. The management of multi-morbidity in elderly patients: Ready yet for precision medicine in intensive care? Crit Care. 2021. Vol. 25, Issue 1. P. 330. DOI: 10.1186/s13054-021-03750-y.

Marik P.E. Management of the critically ill geriatric patient. Critical care medicine. 2006. Vol. 34, Issue 9. P. 176–182. DOI: doi.org/10.1097/01.CCM.0000232624.14883.9A.

Lee J.E. Increased intra-abdominal pressure in acute kidney injury: a cause or an effect? Kidney research and clinical practice. 2016. Vol. 34, Issue 2. P. 67–68. DOI: doi.org/10.1016/j.krcp.2015.05.001.

Bradley S.E., Bradley G.P. The effect of increased intra-abdominal pressure on renal function in man. J Clin Invest. 1947. Vol. 26, Issue 5. P. 1010–1022. DOI: 10.1172/JCI101867.

Mullens W., Abrahams Z., Skouri H.N. et al. Elevated intra-abdominal pressure in acute decompensated heart failure: a potential contributor to worsening renal function? J Am Coll Cardiol. 2008. Vol. 51, Issue 3. P. 300–306. DOI: 10.1016/j.jacc.2007.09.043.

Kirkpatrick A.W., Roberts D.J., De Waele J. et al. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Med. 2013. Vol. 39, Issue 7. P. 1190–1206. DOI: 10.1007/s00134-013-2906-z.

ACS NSQIP Surgical Risk Calculator. URL: https://riskcalculator.facs.org/RiskCalculator/.

Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) Score. URL: https://www.mdcalc.com/sequential-organ-failure-assessment-sofa-score.

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Acute Kidney Injury Work Group: KDIGO clinical practice guideline for acute kidney injury. Kidney Int. 2012; P. 138.

Fang M., Liu S., Zhou Y., Deng Y., Yin Q., Hu L. et al. Circular RNA involved in the protective effect of losartan on ischemia and reperfusion induced acute kidney injury in rat model. Am J Transl Res. 2019. Vol. 11, Issue 2. P. 1129–1144.

Wu Y., Peng W., Wei R., Zhou Y., Fang M., Liu S. et al. Rat mRNA expression profiles associated with inhibition of ischemic acute kidney injury by losartan. Biosci Rep. 2019. Vol. 39, Issue 4. BSR20181774. DOI: doi.org/10.1042/bsr20181774.

Zhang D., Gao L., Ye H., Chi R., Wang L., Hu L. et al. Impact of thyroid function on cystatin C in detecting acute kidney injury: a prospective, observational study. BMC Nephrol. 2019. Vol. 20, Issue 1. P. 41. DOI: doi.org/10.1186/s12882-019-1201-9.

Hu L., Gao L., Zhang D. et al. The incidence, risk factors and outcomes of acute kidney injury in critically ill patients undergoing emergency surgery: a prospective observational study. BMC Nephrol. 2022. Vol. 23, Issue 42. DOI: doi.org/10.1186/s12882-022-02675-0.

Meersch M., Schmidt C., Zarbock A. Perioperative Acute Kidney Injury: An Under-Recognized Problem. Anesth Analg. 2017. Vol. 125, Issue 4. P. 1223–1232. DOI: 10.1213/ANE.0000000000002369.

Gameiro J., Fonseca J.A., Neves M., Jorge S., Lopes J.A. Acute kidney injury in major abdominal surgery: incidence, risk factors, pathogenesis and outcomes. Ann Intensive Care. 2018. Vol. 8, Issue 1. P. 22. DOI: 10.1186/s13613-018-0369-7.

Chawla L.S., Eggers P.W., Star R.A., Kimmel P.L. Acute kidney injury and chronic kidney disease as interconnected syndromes. N Engl J Med. 2014. Vol. 371, Issue 1. P. 58–66. DOI: 10.1056/NEJMra1214243.

Boyer N., Eldridge J., Prowle J.R., Forni L.G. Postoperative AKI. Clin J Am Soc Nephrol. 2022. Vol. 17, Issue 10. P. 1535–1545. DOI: doi.org/10.2215/CJN.16541221.

Sugrue M., Jones F., Deane S.A., Bishop G., Bauman A., Hillman K. Intra-abdominal hypertension is an independent cause of postoperative renal impairment. Arch Surg. 1999. Vol. 134, Issue 10. P. 1082–1085. DOI: 10.1001/archsurg.134.10.1082.

Sugrue M., Buist M.D., Hourihan F., Deane S., Bauman A., Hillman K. Prospective study of intraabdominal hypertension and renal function after laparotomy. Br J Surg. 1995. Vol. 82, Issue 2. P. 235–238. DOI: 10.1002/bjs.1800820234.

De Laet I., Malbrain M.L., Jadoul J.L., Rogiers P., Sugrue M. Renal implications of increased intra-abdominal pressure: are the kidneys the canary for abdominal hypertension? Acta Clin Belg. 2007. Vol. 62, Issue 1. P. 119–130. DOI: 10.1179/acb.2007.62.s1.015.

Malbrain M.L., Chiumello D., Pelosi P. et al. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension in a mixed population of critically ill patients: a multiple-center epidemiological study. Crit Care Med. 2005. Vol. 33, Issue 2. P. 315–322. DOI: 10.1097/01.ccm.0000153408.09806.1b.

Sun J., Sun H., Sun Z., Yang X., Zhou S., Wei J. Intra-abdominal hypertension and increased acute kidney injury risk: a systematic review and meta-analysis. Journal of International Medical Research. 2021. Vol. 49, Issue 5. DOI: 10.1177/03000605211016627.

Momot N.V., Tumanska N.V., Vorotyntsev S.I. Ultrazvukove doslidzhennia yak metod rannoi «prylizhkovoi» diahnostyky hostroho poshkodzhennia nirok u heriatrychnykh zakhvoriuvanniakh pislia urhentnoi abdominalnoi operatsii [Ultrasound examination as a method of early “bedside” diagnosis of acute kidney injury in geriatric diseases after urgent abdominal surgery]. Patolohiia – Pathology. 2021. Т. 18, № 2(52). С. 142–151. DOI: 10.14739/2310-1237.2021.2.237934.

Chang H.J., Yang J., Kim S.C., Kim M.G., Jo S.K., Cho W.Y, Kim H.K. Intra-abdominal hypertension does not predict renal recovery or in-hospital mortality in critically ill patients with acute kidney injury. Kidney Res Clin Pract. 2015. Vol. 34, Issue 2. P. 103–108. DOI: 10.1016/j.krcp.2015.03.004.

Malbrain M.L., Marik P.E., Witters I. et al. Fluid overload, de-resuscitation, and outcomes in critically ill or injured patients: a systematic review with suggestions for clinical practice. Anaesthesiol Intensive Ther. 2014. Vol. 46, Issue 5. P. 361–380. DOI: 10.5603/AIT.2014.0060.

Reintam Blaser A., Regli A., De Keulenaer B. et al. Incidence, Risk Factors, and Outcomes of Intra-Abdominal Hypertension in Critically Ill Patients – A Prospective Multicenter Study (IROI Study). Crit Care Med. 2019. Vol. 47, Issue 4. P. 535–542. DOI: 10.1097/CCM.0000000000003623.

Kim I.B., Prowle J., Baldwin I. et al. Incidence, risk factors and outcome associations of intraabdominal hypertension in critically ill patients. Anaesth Intensive Care. 2012. Vol. 40, Issue 1. P. 79–89. DOI: 10.1177/0310057X1204000107.

Iyer D., Rastogi P., Åneman A. et al. Early screening to identify patients at risk of developing intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. Acta Anaesthesiol Scand. 2014. Vol. 58, Issue 10. P. 1267–1275. DOI: 10.1111/aas.12409.

Murphy P.B., Parry N.G., Sela N. et al. Intra-abdominal hypertension is more common than previously thought: A prospective study in a mixed medical-surgical ICU. Crit Care Med. 2018. Vol. 46, Issue 6. P. 958–964. DOI: 10.1097/CCM.0000000000003122.

Dalfino L., Tullo L., Donadio I., Malcangi V., Brienza N. Intra-abdominal hypertension and acute renal failure in critically ill patients. Intensive Care Med. 2008. Vol. 34, Issue 4. P. 707–713. DOI: 10.1007/s00134-007-0969-4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-10

Як цитувати

Момот, Н., & Воротинцев, С. (2024). ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ГЕРІАТРИЧНИХ ХВОРИХ ПІСЛЯ УРГЕНТНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, (1), 52–60. https://doi.org/10.32782/2411-9164.19.1-6