ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СТЕНОЗОМ СОННИХ АРТЕРІЙ, ЯКІ ПІДЛЯГАЛИ КАРОТИДНІЙ ЕНДАРТЕРЕКТОМІЇ НА ТЛІ АНТИКОАГУЛЯНТНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-9164.21.2-8Ключові слова:
стеноз сонних артерій, атеросклероз, каротидна ендартеректомія, система гемостазу, ривароксабан, еноксапарин, низькочастотна п’єзоелектрична тромбоеластографіяАнотація
Дослідження присвячене оцінці функціонального стану системи гемостазу у пацієнтів зі стенозом сонних артерій (ССА), які піддавалися каротидній ендартеректомії на тлі антикоагулянтної терапії ривароксабаном і еноксапарином. Метою дослідження було визначення стану системи гемостазу за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (LPTEG) та пошук оптимальних методів профілактики тромбоемболічних ускладнень у періопераційному періоді. У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів із ССА, які отримували лікування у період з 2022 по 2024 рік, та контрольна група із 20 здорових осіб. Пацієнти були рандомізовані на дві групи: перша отримувала еноксапарин, а друга – ривароксабан після операції. Динаміка стану гемостазу оцінювалась до операції, на 1-й, 3-й, 5-й і 7-й післяопераційні дні. Результати показали, що у пацієнтів із ССА на тлі підвищеної судинно-тромбоцитарної активації спостерігалася гіперкоагуляція та пригнічення фібринолізу. Після операції пацієнти, які отримували ривароксабан, демонстрували швидшу нормалізацію показників гемостазу порівняно з пацієнтами, які отримували еноксапарин. Висновок. Використання ривароксабану забезпечує більш швидку нормалізацію параметрів системи гемостазу у пацієнтів із ССА після каротидної ендартеректомії, що дозволяє ефективніше зменшити ризик тромбоемболічних ускладнень.
Посилання
Biller, J., & Barnett, H.J.M. (2022). Carotid artery stenosis: current treatment and future directions. Stroke. 53 (6), 1804–1811.
Cabrera, J.A., et al. (2021). Complications of carotid artery stenting: the role of antiplatelet therapy. Journal of Vascular Surgery, 74(4), 1321–1328.
Choudhury, K.R. et al. (2018). Hemostatic disorders in carotid endarterectomy: a systematic review. Journal of Neurosurgery. 128 (2), 243–250.
Hansson, GK (2020). Immune mechanisms in atherosclerosis. Arteriosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology. 40(5), 1141–1149.
Kerkhoff, M. et al. (2019). Epidemiology of stroke and carotid artery stenosis. European Journal of Neurology, 26(1), 25–30.
Sacco, R.L., et al. (2019). Stroke: pathophysiology, diagnosis and treatment. Lancet Neurology. 18(5), 425–436.
Hirose, H., Takagi, M., & Kugimiya, T. (1999). Subclavian steal syndrome secondary to isolated innominate artery stenosis possibly due to fibromuscular dysplasia: a case report. Vasc Endovasc Surg. 33:711–715.
Damme, H.V., Caudran, D., Defraigne, J.O., & Limet, R. (1992). Brachiocephalic arterial reconstruction. Retrieved from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1553848/Acta Chir Belg.
Grosveld, W.J., Lawson, J.A., Eikelboom, B.C., Windt, J.M., & Ackerstaff, R.G. (1988). Clinical and hemodynamic significance of innominate artery lesions evaluated by ultrasonography and digital angiography. Stroke. 19:958–962.
Grant, E.G., El-Saden, S.M., Madrazo, B.L., Baker, J.B. Kliewer, M.A. (2006). Innominate artery occlusive disease: sonographic findings. AJR Am J Roentgenol.
Wylie, E.J., & Effeney, D.J. (1979). Surgery of the aortic arch branches and vertebral arteries. Surg Clin North Am. 59.
Law, M.M., Colburn, M.D., Moore, W.S., Quinones-Baldrich, W.J., Machleder, H.I., & Gelabert, H.A. (1995). Stroke Carotid-subclavian bypass for brachiocephalic occlusive disease. Choice of conduit and long-term follow-up. 26:1565–1571.
A comparison of superficial versus combined (superficial and deep) cervical plexus block for carotid endarterectomy: a prospective, randomized study. Anesth Analg. 91 (2000).
