ПЕРСОНАЛІЗОВАНА КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19 НА ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.10Ключові слова:
COVID-19, низькочастотна п’єзотромбоеластографія, гемостаз, протитромботичні лікарські засоби.Анотація
Вивчено зміни системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК) в гострому та періоді реконвалесценції при COVID-19. Моніторинг порушень РАСК здійснювався методами клінічної гемостазіограми та методом низькочастотної п’єзотромбоеластографії (НПТЕГ). Визначено, що розлади системи РАСК мали неспецифічний характері і, якщо в гострому періоді виявлялися гіпер-або гіпокоагуляцією, то в період відновлення виявлено структурну і хронометричну гіперкоагуляцію. Під контролем НПТЕГ розлади коригувалися: у гострому періоді низькомолекулярними гепаринами, препаратами крові та інгібіторами фібринолізу, а на амбулаторному етапі арсенал терапії був доповнений сулодексидом та антиагрегантами. Для персоналізованої корекції гемостатичного потенціалу (ГП) застосовано оцінку наступних показників НПТЕГ: для призначення ангіопротекторів та антиагрегантів часу реакції (t1) менше 0,9 хв, а константи тромбінової активності (КТА) понад 40 о. «точки желювання» (t3) до 4,7 хв і збільшенні індексу коагуляційного драйву (ІКД) більше 50 о.е. – зшитого фібрину (t5) до 27 хв і перевищенні більш ніж на 3 о. інтенсивності ретракції та лізису згустку (ІРЛС). Граничні значення показників НПТЕГ було доведено до помірної гіпокоагуляції або референсних даних нормокоагуляції. Персоналізація протитромботичної терапії дозволила уникнути тромбогеморагічних ускладнень (ТГО) на етапах лікування.
Посилання
Болевич С.Б. // Сеченовский вестник. – 2020. – № 11(2). – С. 50–61. DOI: 10.47093/2218-7332.2020.11.2.50-61
Временные методические рекомендации // Профилактика, диагностика и лечение новой коронавирусной инфекции COVID-19. – 2021. – Версия 10, Москва.
Галстян Г.М. // Пульмонол. – 2020. – № 30(5). – С. 645–657. DOI: 10.18093/0869-0189-2020-30-5-645-657
Губкин А.В., Шабуров Р.И., Черемушкин С.В. [и др.] // Гематол. Трансфуз. – 2021. –№ 1(7). – С. 90–97.
Тюренков И.Н., Воронков А.В., Слиецанс А.А. [и др.] // Вест. рос. академии мед. наук. – 2012. – № 7(67). – С. 50–57.
Кузнецов М.Р., Решетов И.В., Папышева О.В. [и др.] // Леч. Дело. – 2020. – № 2. – С. 66–72. DOI: 10.24411/2071-5315-2020-12213
Тютрин И.И., Удут В.В. Низкочастотная пьезотромбоэластография цельной крови: алгоритмы диагностики и коррекции гемостазиологических расстройств. Томск : Издательский Дом Томского государственного университета, 2016.
Удут В.В., Тютрин И.И., Соловьев М.А. [и др.] // Эксперим. и клин. Фармакология. – 2017. – № 80 (11). – С. 10–17.
Bikdeli B., Madhavan M.V., Jimenez D. [et al.] // J Am Coll Cardiol. – 2020. – № 75(23). – С. 2950–2973. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.04.031
Coleman Lewis S. Advances // Bioscience and Biotechnology. – 2012. – № 3. – С. 459–503. DOI: 10.4236/abb.2012.324065
Demopoulos C., Antonopoulou S., Theoharides T.C. // BioFactors. – 2020. – № 46(6). – С. 927–933. DOI: 10.1002/biof.1696
Ditano-Vázquez P., Torres-Peña J.D., Galeano-Valle F. [et al.] // Nutrients. – 2019. – № 11(11). – С. 128–133. DOI: 10.3390/nu11112833
Gonzalez-Ochoa A.J., Raffetto J.D., Hernández A.G. [et al.] // Thromb Haemost. – 2021. – С. 473–484. DOI: 10.1055/a-1414-5216
Patel R.V., Mistrya B.M., Shindeb S.K. [et al.] // Eur J Med Chem. – 2018. – № 15(155). – С. 889–904. DOI: 10.1016/j.ejmech.2018.06.053