ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ ІЗ БОЙОВОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ТРАВМОЮ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Анотація

Вступ. Сучасні бойові дії в Україні характеризуються високою інтенсивністю вогневого ураження та широким застосуванням вибухових і високоточних засобів ураження, що призводить до значної кількості тяжких бойових травм серед цивільного населення. У цих умовах рання діагностика, швидке хірургічне рішення та коректна тактика евакуації є критичними для зниження летальності. Метою дослідження було проаналізувати частоту та умови застосування протоколів FAST-ультразвукового скринінгу та Damage Control Surgery у цивільних постраждалих із бойовими травмами та оцінити їх вплив на результати лікування. Матеріал і методи. У когорті з 400 цивільних осіб, які отримали бойову травму, віком 18–70 років застосування FAST проведено у 74% випадків, DCS – у 28%. Результати. Виконання FAST асоціювалося зі зменшенням тривалості госпіталізації та скороченням часу до операції (r = –0,68), тоді як DCS зменшувала летальність і потребу в повторних втручаннях (r = –0,62). ROC-аналіз підтвердив, що FAST та DCS не є самостійними прогностичними інструментами летальності (AUC < 0,5), однак їх застосування суттєво покращує клінічний перебіг травми. Висновки. Встановлено, що для підвищення ефективності надання медичної допомоги цивільним пацієнтам з бойовою травмою необхідним є системне впровадження навчальних програм, симуляційних курсів і тренінгів для лікарів різних спеціальностей.