НАШ ДОСВІД КОРЕКЦІЇ ВЕНОЗНОЇ ТРОМБОЕМБОЛІЇ В БАРІАТРИЧНІЙ ХІРУРГІЇ ПІД КОНТРОЛЕМ ТРОМБОЕЛАСТОГРАФІЇ

Автор(и)

  • О. О. Тарабрін
  • К. П. Кірпічнікова
  • Є. П. Бугаєнко

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-9164.20.1-8

Ключові слова:

ожиріння, тромбоз, гемостаз, еноксипарин, пентоксифілін

Анотація

Вступ. У світі від ожиріння і його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 мільйона людей. Ожиріння є незалежним фактором ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), оскільки воно втручається у внутрішні та зовнішні шляхи коагуляції, а також в антикоагулянтні механізми, що призводить до стану гіперкоагуляції. Зменшення надлишкової маси тіла в пацієнтів із морбідним ожирінням за допомогою баріатричної хірургії стає все більш популярним, оскільки барієва терапія є ефективним засобом лікування ожиріння та супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, як і ризики. Незважаючи на численні дослідження згортання крові, випадки тромбоемболії у таких пацієнтів почастішали, особливо в разі оперативних втручань і в післяопераційний період, враховуючи те, що операція є тригерним фактором розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Досліджено систему гемостазу в 63 пацієнтів з ІМТ > 35 кг/м2. Усі пацієнти були розділені на 3 групи: 1-ша група (n = 20) – хворі, які отримували комбіновану терапію, а саме еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл/кг 2 рази на добу кожні 12 годин і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 годин; 2-га група (n = 17) – хворі, які отримували еноксапарин натрію 0,1% по 0,2 мл/кг 2 рази на добу кожні 12 годин; до 3-ї групи (контрольної) увійшли 26 осіб з ожирінням, ІМТ > 35, які не підлягали баріатричній хірургії. Дослідження системи гемостазу проводили методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (ТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Перевіряли такі константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного приводу; максимальну щільність грона; фібринолітичну активність, що є показником ретракції та лізису тромбу. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижчий, оскільки ця терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних значень. У хворих 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної одиниці, спостерігалося підвищення показників агрегації та фібринолізу відносно норми, що означає високий ризик тромботичних ускладнень. Висновки. Інструментальний метод ТЕГ дав змогу адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у хворих на патологічне ожиріння з ІМТ ≥ 35 кг/м2. Ця категорія пацієнтів продемонструвала високий ризик ВТЕ; Доведено, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які перенесли баріатричну хірургію, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.

Посилання

World health statistics. 2012. P. 34–37.

Flegal K.M., Carroll M.D., Ogden C.L., Curtin L.R. Prevalence and trends in obesity among US adults. JAMA. 2010; 303: 235–241.

Ogiyenko V.P. Statisticheskiye dannyye po rasprostraneniyu ozhireniya v Ukraine i mire v tselom [Elektronnyy resurs]. URL: http://medstat.gov.ua/ukr.

World Health Statistics 2014 / World Health Organization. Geneva. 2014. P. 21–24.

Faber D.R., de Groot P.G., Visseren F.L. Role of adipose tissue in haemostasis, coagulation and fibrinolysis. Obes Rev. 2009; 10:554–563.

Vorotyntsev S.I., Tarabrin O.A. Vliyaniye epidural’noy analgezii na gemostaticheskiy potentsial posle abdominal’nykh operatsiy u patsiyentov s ozhireniyem; Clinical anesthesia and intensive therapy. 2011; № 1 (11). Р. 5–13.

Napoleone E., Dis A., Amore C. Leptin induces tissue factor expression in human peripheral blood mononuclear cells: a possible link between obesity and cardiovascular risk? J Thromb Haemost. 2007; 5: 1462–1468.

Buchwald H., Avidor Y., Braunwald E., Jensen M.D., Pories W., Fahrbach K., et al. Bariatric surgery: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2004 Oct 13; 292 (14): 1724–37. Erratum in: JAMA 2005 Apr 13, 293, 14, 1728 [PubMed: 15479938].

David A. Froehling, MD, Paul R. Daniels, MD, Karen F. Mauck, MD, Maria L. Collazo-Clavell, MD, Aneel A. Ashrani, MD, Michael G. Sarr, MD, Tanya M. Petterson, Kent R. Bailey, PhD. Incidence of Venous Thromboembolism After Bariatric Surgery: A Population-Based Cohort Study; NIH Public Access. Obes Surg. Author manuscript; available in PMC. 2014, February 14. P. 1–5.

Flum D.R., Belle S.H. King W.C., Wahed A.S., Berk P., Chapman W., et al. Longitudinal Assessment of Bariatric Surgery (LABS) Consortium. Perioperative safety in the longitudinal assessment of bariatric surgery. N Engl J Med. 2009 Jul 30; 361 (5): 445–54 [PubMed: 19641201].

Lancaster R.T., Hutter M.M. Bands and bypasses: 30-day morbidity and mortality of bariatric surgical procedures as assessed by prospective, multi-center, risk-adjusted ACS-NSQIP data; Surg Endosc. 2008 Dec; 22 (12): 2554–63. Epub 2008 Sep 20 [PubMed: 18806945].

Winegar D.A., Sherif B., Pate V., DeMaria E.J. Venous thromboembolism after bariatric surgery performed by Bariatric Surgery Center of Excellence Participants: analysis of the Bariatric Outcomes Longitudinal Database. Surg Obes Relat Dis. 2011 Mar-Apr.; 7 (2): 181–8. Epub 2010 Dec 29 [PubMed: 21421182].

Melinek J., Livingston E., Cortina G., Fishbein M.C. Autopsy findings following gastric bypass surgery for morbid obesity. Arch Pathol Lab Med. 2002 Sep.; 126 (9): 1091–5.

Spyropoulos A.C. Emerging strategies in the prevention of venous thromboembolism in hospitalized medical patients. Chest. 2005; 128: 958–969.

Eleni Zachari, Eleni Sioka. Venous Thromboembolism in Bariatric Surgery. Dr. Ufuk Çobanoğlu (Ed.). 2012; ISBN: 978-953-51-0233-5.

Tarabrin O., Shcherbakov S., Gavrychenko D., Saleh O., Lyoshenko I., Kushnir O. Can we use the low-frequency piezoelectric tromboelastography for diagnosis coagulation disorders? European Journal of Anaesthesiology 2013; 30: 92.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-10

Як цитувати

Тарабрін, О. О., Кірпічнікова, К. П., & Бугаєнко, Є. П. (2024). НАШ ДОСВІД КОРЕКЦІЇ ВЕНОЗНОЇ ТРОМБОЕМБОЛІЇ В БАРІАТРИЧНІЙ ХІРУРГІЇ ПІД КОНТРОЛЕМ ТРОМБОЕЛАСТОГРАФІЇ. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, (1), 65–71. https://doi.org/10.32782/2411-9164.20.1-8