ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ ASA В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • С. Шандру
  • О. Арнаут
  • Г. Шішкану
  • Т. Амвросій
  • С. Пламадея

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-9164.20.1-11

Ключові слова:

ASA, вік, стать, анестезіологічний ризик

Анотація

Вступ. Розрахований ризик АСК для конкретного пацієнта не може слугувати прямим показником операційного ризику, тому що, наприклад, ризик хірургічного втручання для пацієнта високого ризику, якому проводять операцію з видалення катаракти з місцевою анестезією, повністю відрізняється від ризику хірургічного втручання для того самого пацієнта, якому здійснюється втручання на серці. Важкі захворювання серця, печінки, кишківника чи нирок, хоча й сильно впливають на фізичний стан пацієнта, не можуть бути віднесені до системних захворювань. Місцеві захворювання також можуть змінити фізичний стан, але вони не були згадані в класифікації ASA. Матеріали та методи. Дослідження проведено на основі аналізу інформації з першоджерел дослідження щодо 1799 пацієнтів, які обстежувалися ретроактивно протягом 2008–2016 рр. (протягом 108 місяців) у клініці кафедри анестезіології-реаніматології № 10, 1 Валеріу Герег, Національний науково-практичний центр невідкладної медицини (Кишинів, Республіка Молдова). Результати. Модель має такі характеристики: омнібусні тести коефіцієнтів моделі χ² = 11,916, df = 2, p = 0,003 (результат є статистично значущим), Nagelkerke R Square = 0,063, що означає, що хронічна дихальна недостатність і вік представляють 6,3% варіабельності в летальність у цієї категорії пацієнтів, тест Хосмера і Лемешоу p > 0,05, ці змінні викликають інтерес і можуть бути використані для побудови відповідної математичної моделі. Висновок. У Республіці Молдова рівень смертності пацієнтів, яким проводять планові втручання на стегновій кістці, порівнянний зі світовими даними, у групі ризику ASA II смертність дорівнює нулю, а в групі ASA III – 3,5%. Особливості локального дослідження показують тенденцію до зниження летальності в пацієнтів молодшого віку.

Посилання

Saklad M. Grading of patients for surgical procedures. Anesthesiology 1941; 2: 281–4.

Sankar A., Johnson S.R., Beattie W.S., Tait G., Wijeysundera D.N. Reliability of the American Society of Anesthesiologists physical status scale in clinical practice. British Journal of Anaesthesia; 113 (3): 424–32 (2014).

Vacanti C.J., VanHouten R.J., Hill R.C. A statistical analysis of the relationship of physical status to postoperative mortality in 68, 388 cases. Anesth Analg 1970; 49: 564–6.

Kable A.K., Gibberd R.W., Spigelman A.D. Adverse events in surgical patients in Australia. Int J Qual Health Care 2002; 14: 269e76.

Gawande A.A., Thomas E.J., Zinner M.J., et al. The incidence and nature of surgical adverse events in Colorado and Utah in 1992. Surgery 1999; 126: 66e75.

Hammill B.G., Curtis L.H., Bennett-Guerrero E., et al. Impact of heart failure on patients undergoing major noncardiac surgery. Anesthesiology 2008; 108: 559.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-10

Як цитувати

Шандру, С., Арнаут, О., Шішкану, Г., Амвросій, Т., & Пламадея, С. (2024). ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ ASA В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, (1), 90–95. https://doi.org/10.32782/2411-9164.20.1-11