ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЗНЕБОЛЕННЯ НА КОГНІТИВНИЙ СТАН ПАЦІЄНТІВ ОФТАЛЬМОХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Анотація

З метою оптимізації вибору методу анестезіологічного забезпечення було здійснено порівняння змін когнітивних функцій в післяопераційному періоді. Дослідження проводилось на базі КП «ДОКОЛ». Було обстежено 91 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики віком від 18 до 60 років. Дослідження когнітивного статусу проводилось за допомогою нейропсихологічного тестування: шкала оцінки психічного статусу (MMSE), шкала лобової дисфункції (FAВ) та тесту Лурія. Тестування проводилось напередодні операції та через 6 годин, 24 години, 7 діб та 21добу після оперативного втручання. Пацієнти були рандомізовані на три групи. До першої групи – група b (n1=28) увійшли пацієнти, яки отримали поєднання загальної анестезії з блокадою крило-піднебінної ямки. В групі d (n2=32) був використаний дексмедітомедін з метою седації та потенціювання дії наркотичних анальгетиків. В цей групі з премедикації були видалені Сибазон 0,5% та Фентанил 0,005%, таким чином вплив препаратів бензодіазепінового ряду був виключений та здійснена спроба знизити кількість використаних наркотичних анальгетиків. В наступній групі db (n3=31)було поєднане використання реґіонарної анестезії з інфузїєю дексмедетомідину до оперативного втручання. Метою створення даної комбінації було виключити вплив бензодіазепинів на когнітивний стан пацієнту в післяопераційному періоді, а також знизити кількість наркотичних анальгетиків не тільки завдяки можливості дексмедетомідину потенціювати їх дію, але ще й використавши аналгетичний ефект реґіонарної анестезії в інтра- та післяопераційному періоді. Усі клінічні групи були статистично співставними (p>0,05) за віко-статевими характеристиками. Впродовж дослідження проводився порівняльний аналіз змін рівня глікемії, рівня інтраопераційної седації та аналгезії. В групі db було використано найменшу кількість наркотичних анальгетиків, в порівнянні з іншими групами, при збережені показників рівня седації та аналгезії, які суттєво не відрізнялись від показників інших груп( р<0,001).Оцінювання середньої (Ме) бальної оцінки когнітивних функцій в групах за шкалою MMSE на різних етапах дослідження призводить до висновків, що при порівнянні результатів на 1-ому етапі та через 6 годин після оперативного втручання найбільші зміни відмічені в групі b – зниження рівня когнітивних функцій на 5 балів (20,8%), в групі d та db – на 3 бали (12%). При проведенні порівняльного аналізу за шкалою MMSE відмічаємо тенденцію до менш тривалих та виражених знижень показників в групі поєднання реґіонарної анестезії та передопераційною інфузією дексмедетомідину. При оцінюванні за шкалою FAB в групи b середні показники бальної оцінки досягли вихідного рівня менше ніж за тиждень після втручання, зі збільшенням відносно початкових показників у 82,1% пацієнтів на 21 добу спостереження. У групі d покращення результату відносно початкового рівня відмічалося у 68,7%, збереглися результати нижче початкового рівня у 3,2%, у 28,1% когнітивний стан відновився до вихідного рівня. В групі db до початкового рівня відновився стан ЦНС к 21 добі у 32,3%, покращення результату за вихідний рівень відзначилось у 67,7%. Порівняння результатів змін короткострокової вербальної пам’яті за тестом Лурія у групі b показало збереження знижених показників через 21 добу після оперативного втручання лише у 2 літніх пацієнтів (7,1%) (р<0,05). В той час як в групі d тільки 9,4%(n=3) залишився показник нижче норми, в групі db покращення початкового результату відмічалось у 48,4%. Після проведення порівняльного аналізу впливу розглянутих методів анестезії на когнітивний стан пацієнтів після оперативного втручання наскрізна кератопластика надійшли до висновків, що поєднання реґіонарної анестезії ( блокада крило – піднебінної ямки ) та інфузії дексмедетомідину 0,3 мг/кг з методом загального знеболення (підтримка киснево–сувофлуранова суміш) з виключенням Сибазону 0,05% викликають найменш тривалий та виражений вплив на когнітивний стан (р<0,05).